проторг —
-а, ч., діал. Голка без вушка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проторг —
Про́торг, -га м. = протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Ком. Пр. № 715. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти. Борз. у.
Словник української мови Грінченка