проторг

Про́торг, -га

м. = протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Ком. Пр. № 715. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти. Борз. у.

Значення в інших словниках

1. проторг — -а, ч., діал. Голка без вушка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. проторг — Про́торг, -торга (безвуха голка)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)