проторгувати

Проторгувати, -гую, -єш

гл.

1) Проторговать. Проторгував аж три годи. Харьк. у.

2) Потерять, торгуясь. Кажуть, що Сомко хоче теж із москалем по гадяцьких пунктах торгуватись. Коли б свого не проторгував. К. ЧР. 319.

Значення в інших словниках

1. проторгувати — проторгува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проторгувати — див. проторговувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проторгувати — ПРОТОРГУВА́ТИ див. проторго́вувати.  Словник української мови у 20 томах