Великий тлумачний словник сучасної мови

проторгувати

проторгува́ти

див. проторговувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. проторгувати — проторгува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проторгувати — ПРОТОРГУВА́ТИ див. проторго́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. проторгувати — Проторгувати, -гую, -єш гл. 1) Проторговать. Проторгував аж три годи. Харьк. у. 2) Потерять, торгуясь. Кажуть, що Сомко хоче теж із москалем по гадяцьких пунктах торгуватись. Коли б свого не проторгував. К. ЧР. 319.  Словник української мови Грінченка