проходити

Прохо́дити, -хо́джу, -хо́диш; -хо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте

проходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; проходи́, -ді́ть

Значення в інших словниках

1. проходити — прохо́дити дієслово недоконаного виду іти; простягатися проходи́ти дієслово доконаного виду долати певну відстань; ходити якийсь час  Орфографічний словник української мови
2. проходити — Іти, переходити; (вперед) ступати; (віддаль) долати; (повз) минати; (- час) летіти, пролітати; (- військо) пересуватися; (- гомін) прокочуватися; (- чутки) ширитися; (тілом) ПРОЙМАТИ що; (в уяві) пропливати; (- трасу) тягтися, простягатися...  Словник синонімів Караванського
3. проходити — див. іти; проникати  Словник синонімів Вусика
4. проходити — I [проходиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи, недок. II [проходитие] -хоуджу, -одиеш; нак. -ди, -хоуд'іт', док.  Орфоепічний словник української мови
5. проходити — I див. проходжувати. II -джу, -диш, недок., пройти, пройду, пройдеш, док. 1》 неперех.Іти, пересуватися кроками; крокувати. || Пропливати в морі, річці і т. ін. (про риб). || Їхати, скакати верхи де-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. проходити — 1. (час) минати, минути, проминати, проминути, попроминати, линути, злинути, полинути, пролинути, бігти, збігати, збігти, позбігати, летіти, злітати, злетіти, позлітати, пролітати, пролетіти, попролітати, спливати, спливти, поспливати, кінчатися...  Словник чужослів Павло Штепа
7. проходити — ПРОХОДИ́ТИ див. прохо́джувати. ПРОХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРОЙТИ́, пройду́, про́йдеш, док. 1. Іти, пересуватися кроками; крокувати.  Словник української мови у 20 томах
8. проходити — (аж) моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка.  Фразеологічний словник української мови
9. проходити — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм.  Словник синонімів української мови
10. проходити — Прохо́дити, -джу, -диш сов. в. пройти, -йду́, -деш, гл. 1) Проходить, пройти. Пройшов же я світ увесь. Чуб. V. 449. 2) — кого. Проходить, пройти мимо кого, миновать. Він проходить тих двох. Чуб. II. 182. --------------- Проходити, -джу, -диш гл.  Словник української мови Грінченка