проходити
Прохо́дити, -джу, -диш
сов. в. пройти, -йду́, -деш, гл.
1) Проходить, пройти. Пройшов же я світ увесь. Чуб. V. 449.
2) — кого. Проходить, пройти мимо кого, миновать. Він проходить тих двох. Чуб. II. 182.
---------------
Проходити, -джу, -диш
гл. Проходить, потратить время на хожденіе. Хотіла було сваритися на дочку, чого довго проходила. Кв.
Словник української мови Грінченка