Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

прохідний

Прохідни́й, -на́, -не́

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. прохідний — прохідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. прохідний — (двір) св. крізний; (пункт) контрольний, перевірчий; (шлях) проїзний.  Словник синонімів Караванського
  3. прохідний — -а, -е. 1》 Який має крізний прохід; крізь якого (яким) можна проходити кудись. || Признач. для перевірки перепусток, документів тощо тих, хто проходить на підприємство, в установу і т. ін. і виходить звідти. || у знач. ім. прохідна, -ної...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прохідний — ПРОХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який має два протилежні входи або виходи, чере які можна проходити кудись. Кімната хлопчиків була прохідною між кімнатою Куріпки і сіньми у двір (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. прохідний — прохідни́й двір, зневажл. Місце, установа і т. ін., куди може будь-хто вільно заходити і так само звідти вийти. — До вас вриваються прямо з вулиці, пробачте, як з перону у залу для транзитних пасажирів. От як я, приміром… — Це точно. Конюшня.  Фразеологічний словник української мови
  6. прохідний — ДОСТУ́ПНИЙ (для проходу, проїзду, переправи), ПРИСТУ́ПНИЙ, ПРОХІДНИ́Й. Інженер і тьотя Груша, покинувши всіх супутників над озером, пішли правим доступним берегом (В. Гжицький); Він упевнено прямує вгору, хутко відшукуючи найприступніший шлях (О.  Словник синонімів української мови
  7. прохідний — Прохідний, -а, -е 1) Свободный для прохода. 2) — ступа = походюча ступа. см. ступа. Шух. І. 104, 162.  Словник української мови Грінченка