проціджений — Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

проціджений — проці́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
проціджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до процідити. || проціджено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який процідився (у 1 знач.) крізь що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
проціджений — ПРОЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до проціди́ти. Приношу раз молочко в хатину, а Гриць .. забрав з рук просто і непроціджене .. п'є (Іван Ле); * Образно. Словник української мови у 20 томах