проціджений

проці́джений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до процідити.

|| проціджено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який процідився (у 1 знач.) крізь що-небудь.

Значення в інших словниках

1. проціджений — проці́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проціджений — ПРОЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до проціди́ти. Приношу раз молочко в хатину, а Гриць .. забрав з рук просто і непроціджене .. п'є (Іван Ле); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. проціджений — Проці́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)