проціджений
проці́джений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до процідити.
|| проціджено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який процідився (у 1 знач.) крізь що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проціджений — проці́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- проціджений — ПРОЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до проціди́ти. Приношу раз молочко в хатину, а Гриць .. забрав з рук просто і непроціджене .. п'є (Іван Ле); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- проціджений — Проці́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)