Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

прямісінько

Прямі́сінько, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. прямісінько — прямі́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прямісінько — присл., розм. 1》 Дуже прямо (у 1-5 знач.). 2》 у знач. підсил. част. Те саме, що прямо 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прямісінько — ПРЯМІ́СІНЬКО, присл., розм. 1. Дуже прямо (у 1–5 знач.). – А оце вже шлях прямісінько до твого дідуся, – знову вказав синові Василь Іванович (Я. Гримайло); Глядить [Ягня]: Аж суне Вовк – такий страшенний та здоровенний.  Словник української мови у 20 томах
  4. прямісінько — Прямісінько нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Гліб. Прямісінько додому. Мир. Пов. І. 142.  Словник української мови Грінченка