Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

психолог

Психо́лог, -га; -логи, -гів (гр.)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. психолог — психо́лог іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. психолог — -а, ч. 1》 Фахівець із психології. 2》 Той, хто тонко розуміється на характерах, поведінці і т. ін. людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. психолог — ПСИХО́ЛОГ, а, ч. 1. Фахівець із психології. – Щоб бути психологом, треба знати анатомію й фізіологію нервової системи (О. Донченко); Психологи твердять, що найкраще сприймається і запам'ятовується та інформація...  Словник української мови у 20 томах
  4. психолог — психо́лог 1. Фахівець, який займається психологією. 2. Переносно – будь-який фахівець, який володіє знаннями з психології (лікар, письменник, працівник мистецтва, вчитель, дипломат тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука