пундик —
пу́ндик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
пундик —
-а, ч. 1》 Рід печива або пиріжків. 2》 перев. мн., розм. Смачна їжа, ласощі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пундик —
ПУ́НДИК, а, ч. 1. Різновид печива або пиріжків. Латин по царському звичаю Енею дари одрядив: .. Горіхів київських смажених, Полтавських пундиків пряжених І гусячих п'ять кіп яєць (І.
Словник української мови у 20 томах