пшоно —
пшоно́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
пшоно —
-а, с. Крупа, виготовлена з проса.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пшоно —
ПШОНО́, а́, с. Крупи, виготовлені з проса; просо, очищене від лузги. І дурень каші наварить, аби пшоно було (Номис); Сало, люлька, кремінь, криця, Казанок, мішок пшона, В балці став, в ярку криниця – Ось худоба чабана! (Я.
Словник української мови у 20 томах
пшоно —
потовкти́ на пшоно́ що. Розбити вщент. А тут ще ліс почали німці (фашисти) прострілювати. Намацають нас, як забаримось. Потовчуть стоячий танк на пшоно (Ю. Яновський).
Фразеологічний словник української мови
пшоно —
Пшоно, -на с. 1) Пшено. 2) Названіе одного изъ отдѣленій игры въ кре́ймахи. Ив. 40. ум. пшінце́. Оце пшінце на кулешик і сало. Чуб. II. 98. Насип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23.
Словник української мови Грінченка