підбігти —
ПІДБІ́ГТИ див. підбіга́ти.
Словник української мови в 11 томах
підбігти —
Підбіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. підбігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає. АД. І. 114. Побачили молодиці Кобзу, зараз підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52. 2) Только сов.
Словник української мови Грінченка