Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

підбігти

Підбі́гти, -біжу́, -жи́ш, -жа́ть

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. підбігти — підбі́гти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підбігти — див. підбігати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підбігти — ПІДБІ́ГТИ див. підбіга́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. підбігти — ПІДБІГА́ТИ (наближатися швидко, бігом), НАДБІГА́ТИ, ПРИБІГА́ТИ, ПІДЛІТА́ТИ розм., ПІДСКА́КУВАТИ розм., ПРИСКА́КУВАТИ розм., НАДСКА́КУВАТИ розм. — Док.: підбі́гти, надбі́гти, прибі́гти, підлеті́ти, підско́чити, приско́чити, надско́чити.  Словник синонімів української мови
  5. підбігти — ПІДБІ́ГТИ див. підбіга́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. підбігти — Підбіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. підбігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає. АД. І. 114. Побачили молодиці Кобзу, зараз підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52. 2) Только сов.  Словник української мови Грінченка