підглянути —
підгля́нути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
підглянути —
-ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до підглядати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підглянути —
ПІДГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод. Однокр. до підгляда́ти. Йон підглянув, де стала Гашіца, і, розірвавши в тому місці коло, вхопив її ззаду за пояс (М. Коцюбинський); Підглянув [Матвій] дівчину собі, тиху та роботящу, .. оженився (Мирослав Ірчан).
Словник української мови у 20 томах
підглянути —
ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИ діал., ПІДЗОРЯ́ТИ діал. — Док.: підгле́діти (підгля́нути) (підглядіти рідко), піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти.
Словник синонімів української мови
підглянути —
ПІДГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до підгляда́ти. Йон підглянув, де стала Гашіца, і, розірвавши в тому місці коло, вхопив її ззаду за пояс (Коцюб., І, 1955, 234); Підглянув [Матвій] дівчину собі, тиху та роботящу, ..оженився (Ірчан, II, 1958, 247).
Словник української мови в 11 томах