піддержувати

Підде́ржувати, -де́ржую, -жуєш; підде́ржати, -де́ржу, -де́ржиш, -жать; підде́рж, -де́ржте

Значення в інших словниках

1. піддержувати — підде́ржувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. піддержувати — -ую, -уєш, недок., піддержати, -жу, -жиш, док., перех. Те саме, що підтримувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піддержувати — див. держати  Словник чужослів Павло Штепа
4. піддержувати — ПІДДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., кого, що, рідко. Те саме, що підтри́мувати. Вхопивсь [Остап] за груди й захитався .. – Що тобі? – прискочила Соломія до Остапа і піддержала його (М.  Словник української мови у 20 томах
5. піддержувати — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм.  Словник синонімів української мови
6. піддержувати — ПІДДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех. Те саме, що підтри́мувати. Вхопивсь [Остап] за груди й захитався.. — Що тобі? — прискочила Соломія до Остапа і піддержала його (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
7. піддержувати — Піддержувати, -жую, -єш сов. в. піддержати, -жу, -жи́ш, гл. Поддерживать, поддержать. Безсильного піддержав. К. Іов. 55.  Словник української мови Грінченка