піддержувати
ПІДДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., кого, що, рідко.
Те саме, що підтри́мувати.
Вхопивсь [Остап] за груди й захитався .. – Що тобі? – прискочила Соломія до Остапа і піддержала його (М. Коцюбинський);
Кругом цієї світлиці, котра була схожа на дворик, стояли з чотирьох боків колони і піддержували спадисту покрівлю й стелю (І. Нечуй-Левицький);
Та ось уже й кладовище. Спинили коней. Ніжно взяли труну на руки .. Взяв і я труну піддержувать плечем (П. Тичина);
Я рада помогти Вам, рада вкупі з Вами шукати дороги, піддержувать Вас, чим можу, але я не маю права казать, що я можу научить Вас жити (Леся Українка);
Може, любив Мирон Оксану за те, що їй треба було помагати, бо сини самі собі пораду знайдуть, а вона, як билинка, безсила – треба її піддержати (Грицько Григоренко);
В глибині її серця спочивав його образ .. Так, він остався для неї чимсь, що піддержувало довір'я до людей, якоюсь оживляючою споминкою (О. Кобилянська);
Мені здається, що діло варт би піддержати (Панас Мирний);
Тут один, там другий із них старався якимсь .. висловом піддержати розмову (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)