підкреслення —
підкре́слення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
підкреслення —
-я, с. Дія за знач. підкреслити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підкреслення —
ПІДКРЕ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. підкре́слити. Помітив [Гоголь]: розгонисте письмо Пушкіна в кількох місцях підкреслене було червоним олівцем. Щось знайоме привиділося в цих підкресленнях. Невже цензура? (О. Полторацький).
Словник української мови у 20 томах
підкреслення —
НА́ГОЛОС на чому (посилення голосу або підвищення тону у вимові певного слова, звука і т. ін. для показу його важливості; увиразнення, висунення на перший план найважливіших і найістотніших моментів у промові, тексті тощо), АКЦЕ́НТ, ПРИ́ТИСК...
Словник синонімів української мови
підкреслення —
ПІДКРЕ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. підкре́слити. Помітив [Гоголь]: розгонисте письмо Пушкіна в кількох місцях підкреслене було червоним олівцем. Щось знайоме привиділося в цих підкресленнях. Невже цензура? (Полт., Повість..
Словник української мови в 11 томах