підкреслення

ПІДКРЕ́СЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. підкре́слити.

Помітив [Гоголь]: розгонисте письмо Пушкіна в кількох місцях підкреслене було червоним олівцем. Щось знайоме привиділося в цих підкресленнях. Невже цензура? (О. Полторацький).

Значення в інших словниках

1. підкреслення — підкре́слення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підкреслення — -я, с. Дія за знач. підкреслити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкреслення — НА́ГОЛОС на чому (посилення голосу або підвищення тону у вимові певного слова, звука і т. ін. для показу його важливості; увиразнення, висунення на перший план найважливіших і найістотніших моментів у промові, тексті тощо), АКЦЕ́НТ, ПРИ́ТИСК...  Словник синонімів української мови
4. підкреслення — Підкре́слення, -ння; -кре́слення, -лень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. підкреслення — ПІДКРЕ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. підкре́слити. Помітив [Гоголь]: розгонисте письмо Пушкіна в кількох місцях підкреслене було червоним олівцем. Щось знайоме привиділося в цих підкресленнях. Невже цензура? (Полт., Повість..  Словник української мови в 11 томах