Значення в інших словниках
-
підпертя —
підпертя́ іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
підпертя —
див. основа; підпора
Словник синонімів Вусика
-
підпертя —
-я, с., розм. Те саме, що підпора.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підпертя —
ПІДПЕРТЯ́, я́, с., розм. Те саме, що підпо́ра. Чайка раптом згадав, що в Німеччині вже вибухнула революція... – Отже, гетьману треба шукати собі десь певнішого підпертя: німецький багнет, до того ж – подоланий, диви, й зрадить, – міркував далі Чайка (Д. Бузько).
Словник української мови у 20 томах
-
підпертя —
ПІДПО́РА (предмет, яким підпирають що-небудь), ПІДПІ́РКА, ОПО́РА, ПІДПЕРТЯ́ розм., ПІДСТА́ВКА розм.; ПРИСІ́ШОК розм. (дерев'яна); ПІДКІ́С спец. (брус, який ставлять навскоси).
Словник синонімів української мови
-
підпертя —
ПІДПЕРТЯ́, я́, с., розм. Те саме, що підпо́ра.
Словник української мови в 11 томах
-
підпертя —
Підпертя, -тя с. Поддержка, помощь. На підпертя його убозтва.
Словник української мови Грінченка