підперти —
підпе́рти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
підперти —
Підпе́рти, підпира́ти. Підтримати, підтримувати. Просимо і нашихъ буковиньскихъ братôвъ повисшу ціль подперти (Б., 1887, рекл.); Тепер черга на руску патріотичну інтеліґенцию, щоб морально і материяльно підперла нас...
Українська літературна мова на Буковині
підперти —
[п'ідпертие] -д'іпру, -д'іпреиш /-д'іпреш, -д'іпреимо, -д'іпреитеи/-д'іпреите; нак. -д'іпри, -д'іпр'іт'
Орфоепічний словник української мови
підперти —
див. підпирати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підперти —
ПІДПЕ́РТИ див. підпира́ти.
Словник української мови у 20 томах