Значення в інших словниках
-
підперти —
Підпе́рти, підпира́ти. Підтримати, підтримувати. Просимо і нашихъ буковиньскихъ братôвъ повисшу ціль подперти (Б., 1887, рекл.); Тепер черга на руску патріотичну інтеліґенцию, щоб морально і материяльно підперла нас...
Українська літературна мова на Буковині
-
підперти —
[п'ідпертие] -д'іпру, -д'іпреиш /-д'іпреш, -д'іпреимо, -д'іпреитеи/-д'іпреите; нак. -д'іпри, -д'іпр'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
підперти —
див. підпирати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підперти —
ПІДПЕ́РТИ див. підпира́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
підперти —
ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
підперти —
Підпе́рти, див. підпира́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
підперти —
ПІДПЕ́РТИ див. підпира́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
підперти —
Підпе́рти, -ся см. підпірати, -ся.
Словник української мови Грінченка