Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

підчищати

Підчища́ти, -ща́ю, -ща́єш; підчи́стити, -чи́щу, -чи́стиш; підчи́сть, -чи́стьмо, -чи́стьте

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. підчищати — підчища́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підчищати — див. скребти; чистити  Словник синонімів Вусика
  3. підчищати — -аю, -аєш, недок., підчистити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Чистити трохи або додатково, приводячи в порядок, видаляючи сміття, що-небудь зайве, непотрібне і т. ін. || перен., розм. Все, без залишку з'їдати, забирати і т. ін. 2》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підчищати — ПІДЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., кого, що. 1. Чистити трохи або додатково, приводячи в порядок, видаляючи сміття, що-небудь зайве, непотрібне і т. ін. Видавлювання канавок провадять на другій швидкості трактора.  Словник української мови у 20 томах
  5. підчищати — ПІДЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех. 1. Чистити трохи або додатково, приводячи в порядок, видаляючи сміття, що-небудь зайве, непотрібне і т. ін. Видавлювання канавок провадять на другій швидкості трактора.  Словник української мови в 11 томах
  6. підчищати — Підчища́ти, -ща́ю, -єш сов. в. підчистити, -щу, -стиш, гл. 1) Подчищать, подчистить. 2) Красть, украсть. Хто се у мене підчистив їх?  Словник української мови Грінченка