Словник української мови у 20 томах

підчищати

ПІДЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., кого, що.

1. Чистити трохи або додатково, приводячи в порядок, видаляючи сміття, що-небудь зайве, непотрібне і т. ін.

Видавлювання канавок провадять на другій швидкості трактора. Видавлену канавку підчищають вручну (з наук. літ.);

Згадується Замфірові, як він восени мусить зібрати тички, підчистити лозу (М. Коцюбинський);

От і клуб. Приміщення непогане, а в даху дірка, а зала порожнювата, – треба все це підлагодити, підчистити (Остап Вишня);

// перен., розм. Все, без залишку з'їдати, забирати і т. ін.

За одну ніч підчистили пана, і комори, і обори під віничок – забрали все в нього (М. Стельмах).

2. розм. Зшкрібати, стирати що-небудь неправильно написане, накреслене і т. ін.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підчищати — підчища́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підчищати — див. скребти; чистити  Словник синонімів Вусика
  3. підчищати — -аю, -аєш, недок., підчистити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Чистити трохи або додатково, приводячи в порядок, видаляючи сміття, що-небудь зайве, непотрібне і т. ін. || перен., розм. Все, без залишку з'їдати, забирати і т. ін. 2》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підчищати — Підчища́ти, -ща́ю, -ща́єш; підчи́стити, -чи́щу, -чи́стиш; підчи́сть, -чи́стьмо, -чи́стьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. підчищати — ПІДЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех. 1. Чистити трохи або додатково, приводячи в порядок, видаляючи сміття, що-небудь зайве, непотрібне і т. ін. Видавлювання канавок провадять на другій швидкості трактора.  Словник української мови в 11 томах
  6. підчищати — Підчища́ти, -ща́ю, -єш сов. в. підчистити, -щу, -стиш, гл. 1) Подчищать, подчистить. 2) Красть, украсть. Хто се у мене підчистив їх?  Словник української мови Грінченка