Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

підшефний

Підше́фний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. підшефний — підше́фний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. підшефний — -а, -е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством. || у знач. ім. підшефний, -ного, ч.; підшефна, -ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підшефний — ПІДШЕ́ФНИЙ, а, е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством; // у знач. ім. підше́фний, ного, ч.; підше́фна, ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством.  Словник української мови у 20 томах
  4. підшефний — ПІДШЕ́ФНИЙ, а, е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством. Шефська робота на селі, виступи шефів на селі та ін. повинні бути пов’язані з потребами підшефного села (КПУ в резол. і рішен..  Словник української мови в 11 томах