підшефний

ПІДШЕ́ФНИЙ, а, е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством.

Шефська робота на селі, виступи шефів на селі та ін. повинні бути пов’язані з потребами підшефного села (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 307);

Варварі доручили піти до райкому партії і просити, щоб їм виділили підшефну частину (Кучер, Чорноморці, 1956, 290);

// у знач. ім. підше́фний, ного, ч.; підше́фна, ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством.

Підшефні часом думають, що раз за них взялися передовики, то їм уже й клопоту нема (Ком. Укр., 8, 1963, 5);

Було висунуто лише думку, щоб безпосередні шефські обов’язки, піклування про своїх підшефних візьме на себе будівельний інститут (Коцюба, Нові береги, 1959, 353).

Значення в інших словниках

1. підшефний — підше́фний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підшефний — -а, -е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством. || у знач. ім. підшефний, -ного, ч.; підшефна, -ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підшефний — ПІДШЕ́ФНИЙ, а, е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством; // у знач. ім. підше́фний, ного, ч.; підше́фна, ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством.  Словник української мови у 20 томах
4. підшефний — Підше́фний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)