підшефний
ПІДШЕ́ФНИЙ, а, е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством.
Шефська робота на селі, виступи шефів на селі та ін. повинні бути пов’язані з потребами підшефного села (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 307);
Варварі доручили піти до райкому партії і просити, щоб їм виділили підшефну частину (Кучер, Чорноморці, 1956, 290);
// у знач. ім. підше́фний, ного, ч.; підше́фна, ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством.
Підшефні часом думають, що раз за них взялися передовики, то їм уже й клопоту нема (Ком. Укр., 8, 1963, 5);
Було висунуто лише думку, щоб безпосередні шефські обов’язки, піклування про своїх підшефних візьме на себе будівельний інститут (Коцюба, Нові береги, 1959, 353).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підшефний — підше́фний прикметник Орфографічний словник української мови
- підшефний — -а, -е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством. || у знач. ім. підшефний, -ного, ч.; підшефна, -ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підшефний — ПІДШЕ́ФНИЙ, а, е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством; // у знач. ім. підше́фний, ного, ч.; підше́фна, ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством. Словник української мови у 20 томах
- підшефний — Підше́фний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)