підшефний
ПІДШЕ́ФНИЙ, а, е.
Який перебуває під чиїм-небудь шефством;
// у знач. ім. підше́фний, ного, ч.; підше́фна, ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством.
Підшефні часом думають, що раз за них взялися передовики, то їм уже й клопоту нема (з публіц. літ.);
Було висунуто лише думку, щоб безпосередні шефські обов'язки, піклування про своїх підшефних візьме на себе будівельний інститут (Г. Коцюба).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підшефний — підше́фний прикметник Орфографічний словник української мови
- підшефний — -а, -е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством. || у знач. ім. підшефний, -ного, ч.; підшефна, -ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підшефний — Підше́фний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підшефний — ПІДШЕ́ФНИЙ, а, е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством. Шефська робота на селі, виступи шефів на селі та ін. повинні бути пов’язані з потребами підшефного села (КПУ в резол. і рішен.. Словник української мови в 11 томах