1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підшефний

підше́фний

-а, -е.

Який перебуває під чиїм-небудь шефством.

|| у знач. ім. підшефний, -ного, ч.; підшефна, -ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підшефний — підше́фний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підшефний — ПІДШЕ́ФНИЙ, а, е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством; // у знач. ім. підше́фний, ного, ч.; підше́фна, ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством. Словник української мови у 20 томах
  3. підшефний — Підше́фний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. підшефний — ПІДШЕ́ФНИЙ, а, е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством. Шефська робота на селі, виступи шефів на селі та ін. повинні бути пов’язані з потребами підшефного села (КПУ в резол. і рішен.. Словник української мови в 11 томах