підґрунтя —
[п'ідґрун'т'а] -н'т'а
Орфоепічний словник української мови
підґрунтя —
-я, с. 1》 Ґрунт під верхнім шаром землі. 2》 перен. Основа, на якій базується що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підґрунтя —
ПІДҐРУ́НТЯ, я, с. 1. Ґрунт під верхнім шаром землі. В однім місці розламують чорноземлю, а поруч бульдозери вже вигризають з підґрунтя жовту правічну глину і сунуть її нагору, на вали (О.
Словник української мови у 20 томах
підґрунтя —
ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн.
Словник синонімів української мови