післанець

Післане́ць, звич. послане́ць, -нця́; -нці́, -нці́в

Значення в інших словниках

1. післанець — Післанець карний: урядовець, що повідомляє про кару [IX]  Словник з творів Івана Франка
2. післанець — Післане́ць, -нця́ м. 1) Посолъ, посланный. Гн. І. 143. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх. Федьк. 2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому. Грин. III. 526.  Словник української мови Грінченка