післати —
ПІСЛА́ТИ.
Словник української мови у 20 томах
післати —
післа́ти послати (ст) ◊ післа́ти на Йосафа́тову доли́ну убити (ст): І ти б мене, свого щирого приятеля, післав на Йосафатову долину? Ех, братіку, не вірю (Загачевський)|| = забити
Лексикон львівський: поважно і на жарт
післати —
Післати см. посилати.
Словник української мови Грінченка