радикал —
радика́л 1 іменник чоловічого роду, істота член радикальної партії; прихильник рішучих дій радика́л 2 іменник чоловічого роду математичний знак; група атомів
Орфографічний словник української мови
радикал —
I -а, ч. 1》 Представник деяких політичних партій, які вимагають проведення демократичних реформ із збереженням буржуазного ладу. 2》 Прихильник крайніх заходів, рішучих дій. II -а...
Великий тлумачний словник сучасної мови
радикал —
РАДИКА́Л¹, а, ч. 1. Представник політичних партій, які вимагають проведення рішучих, докорінних перетворень. Погано, що на таку малу країну, як Галичина, зібралось аж чотири партії (тверді, народовці, угодовці і радикали) (з газ.
Словник української мови у 20 томах
радикал —
радика́л (англ., франц. radical, від лат. radix – корінь) 1. Прихильник крайніх, рішучих дій, поглядів. 2. Член радикальної партії (див. радикальний). 3. Знак √ математичної дії добування кореня. 4. Група атомів, яка в хімічних реакціях переходить без зміни з однієї сполуки в іншу.
Словник іншомовних слів Мельничука
радикал —
Атом або група атомів, які мають непарний електрон; р. дуже хіміч. активні; утворюються внаслідок розриву ковалентного зв'язку, ск., під впливом радіації, нагрівання; раніше також назва виділеного фрагменту молекули органічної сполуки, ск., алкіл, арил.
Універсальний словник-енциклопедія
радикал —
РАДИКА́Л¹, а, ч. 1. У капіталістичних державах — представник деяких лівобуржуазних політичних партій, які вимагають проведення демократичних реформ у рамках і в інтересах буржуазної держави.
Словник української мови в 11 томах
радикал —
рос. радикал 1. Прихильник крайніх, рішучих дій, поглядів. 2. Член радикальної партії. 3. Знак математичної дії добування кореня.
Eкономічна енциклопедія