Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

рам’я

Ра́м’я (руб’я), -м’я, -м’ю, -м’ям

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. рам’я — Рам’я. Плече. ● Взяти під рам’я - взяти попід руку. Отець парох підбіг до мене і взявши під рам'я, представив своїм гостям (І. Матієв, Б., 1895, 16, 1) // пол. ramie-плече, ująć pod ramię — взяти попід руку.  Українська літературна мова на Буковині
  2. рам’я — РА́М’Я¹, я, с. Старий, поношений або подертий одяг; лахміття. Не світило тепер дрантя та рам’я на старих плечах: воно пішло на ганчірки, а Мотря в усьому новому ходила (Мирний, І, 1949, 359); // Клапті, обривки матерії, одягу.  Словник української мови в 11 томах