ранґ

Ранґ, -ґу, у -зі; ра́нґи, -ґів (ч. р.) і ра́нґа, -ґи; ра́нґи, ранґ (ж. р.) (нім. der Rang)

Значення в інших словниках

1. ранґ — Звання, титул, сов. чин, (духовний) сан; ФР. КАТЕГОРІЯ, розряд.  Словник синонімів Караванського
2. ранґ — Ранґ, -ґу м. = ранг.  Словник української мови Грінченка