рачачий —
ра́чачий прикметник
Орфографічний словник української мови
рачачий —
-а, -е. Прикм. до рак I. || В якому живуть раки. Рачачі очі — витрішкуваті очі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рачачий —
РА́ЧАЧИЙ, а, е. Прикм. до рак¹; // У якому живуть раки. Почав [Ґава] встромлювати руку в рачачі печери і мало що не з кождої витягав величезного рака (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
рачачий —
ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг.
Словник синонімів української мови
рачачий —
РА́ЧАЧИЙ, а, е. Прикм. до рак¹; // В якому живуть раки. Почав [Гава] встромлювати руку в рачачі печери і мало що не з кождої витягав величезного рака (Фр., III, 1950, 51). Ра́чачі о́чі — витрішкуваті очі.
Словник української мови в 11 томах