рачачий
РА́ЧАЧИЙ, а, е. Прикм. до рак¹;
// В якому живуть раки.
Почав [Гава] встромлювати руку в рачачі печери і мало що не з кождої витягав величезного рака (Фр., III, 1950, 51).
Ра́чачі о́чі — витрішкуваті очі.
Словник української мови (СУМ-11)