Значення в інших словниках
-
реалізм —
реалі́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
реалізм —
[реиал’ізм] -му, м. (на) -м'і
Орфоепічний словник української мови
-
реалізм —
-у, ч. 1》 Основний метод художнього пізнання і правдивого відображення об'єктивної дійсності в її типових рисах, а також напрям у літературі й мистецтві, представники якого застосовують цей метод.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
реалізм —
РЕАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у літературі та мистецтві, який має на меті правдиве відображення об'єктивної дійсності в її типових рисах.
Словник української мови у 20 томах
-
реалізм —
реалі́зм (лат. realis – суттєвий, дійсний, від res – річ) 1. філософ. Об’єктивно-ідеалістичний напрям у середньовічній схоластиці, який на противагу номіналізмові вважав, що загальні поняття (універсали) є реальними духовними сутностями...
Словник іншомовних слів Мельничука
-
реалізм —
I 1 філософський погляд, згідно з яким інтелект пізнає буття, що існує незалежно від нього і так само ним створене (р. епістемологічний); існування буття незалежно від інтелекту, що пізнає його (р. метафізичний); протилежність ідеалізму; 2. одна з гол.
Універсальний словник-енциклопедія
-
реалізм —
РЕАЛІЗМ (лат. realis — суттєвий, дійсний) — філософське вчення, згідно з яким загальне має статус об'єктивного існування, передує одиничним предметам і незалежне від них. В середньовічній думці...
Філософський енциклопедичний словник
-
реалізм —
РЕАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Основний метод художнього пізнання і правдивого відображення об’єктивної дійсності в її типових рисах, а також напрям у літературі і мистецтві, представники якого застосовують цей метод.
Словник української мови в 11 томах