Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

резервний

Резе́рвний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. резервний — резе́рвний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. резервний — [реизерўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. резервний — -а, -е. 1》 Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби; запасний. Резервна норма фін. — норматив депозитних зобов'язань, що їх комерційний банк повинен зберігати у центральному банку або у власних сховищах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. резервний — РЕЗЕ́РВНИЙ, а, е. 1. Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби. Товстий шланг, захлинаючись, уже смоктав з одного водозбірника воду, а хлопці закінчували другий, резервний (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. резервний — резе́рвний запасний, той, що зберігається в резерві (напр., р. капітал, р. фонд, р-і війська).  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. резервний — РЕЗЕ́РВНИЙ, а, е. 1. Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби. Товстий шланг, захлинаючись, уже смоктав з одного водозбірника воду, а хлопці закінчували другий, резервний (М. Ю. Тарн., Незр.  Словник української мови в 11 томах