резервний

РЕЗЕ́РВНИЙ, а, е.

1. Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби.

Товстий шланг, захлинаючись, уже смоктав з одного водозбірника воду, а хлопці закінчували другий, резервний (М. Ю. Тарновський);

– Просто я взяв у Дениса рушницю і під виглядом сторожа спровадив підводи на глухий двір, до жомових ям. Резервних. Тепер головне – прорватися крізь ворота (Григорій Тютюнник).

2. Який перебуває в резерві (у 3, 4 знач.).

Резервні полки 51 дивізії готувалися до останнього штурму (Ю. Яновський);

– Яких же ви людей підкинете? Четвертий резервний батальйон введено в дію ще годину тому (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. резервний — резе́рвний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. резервний — [реизерўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. резервний — -а, -е. 1》 Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби; запасний. Резервна норма фін. — норматив депозитних зобов'язань, що їх комерційний банк повинен зберігати у центральному банку або у власних сховищах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. резервний — резе́рвний запасний, той, що зберігається в резерві (напр., р. капітал, р. фонд, р-і війська).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. резервний — Резе́рвний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. резервний — РЕЗЕ́РВНИЙ, а, е. 1. Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби. Товстий шланг, захлинаючись, уже смоктав з одного водозбірника воду, а хлопці закінчували другий, резервний (М. Ю. Тарн., Незр.  Словник української мови в 11 томах