резервація
РЕЗЕРВА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Збереження чого-небудь у резерві (у 1 знач.).
Він виступає проти всіх заходів, спрямованих на ліквідацію фашистських резервацій (Ю. Смолич).
2. У певні періоди історії США, ПАР, Австралії, Канади, Бразилії – місце примусового оселення корінних жителів.
– Нас, червоношкірих, – хто залишився живий, – загнали на ці невеличкі клаптики землі, що білі називають резерваціями (І. Кулик);
Довідавшись, що недалеко знаходяться резервації, в яких зібрані залишки вимираючого індійського племені чорноногих на чолі із вождем Імасізом, він виявив бажання їх відвідати (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)