резонатор —
резонатор, род. резонатора, мн. резонатори, род. мн. резонаторів (від лат. resono – відклик) коливальна система, в якій відбувається накопичення енергії за рахунок резонансу з вимушеною силою.
Фізико-технічний словник-мінімум
резонатор —
резона́тор іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
резонатор —
-а, ч. 1》 спец. Система, прилад, де виникає або може виникнути резонанс. || Пристрій або прилад для відтворення і підсилення акустичних, електричних та інших коливань. || Підсилювач звука в музичних інструментах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
резонатор —
(від лат. resonare — відгукуватись) — 1. Пристрій, налаштований на певну частоту власних коливань, який під впливом дії хвиль вібратора викликає інтенсивні коливання з такою ж або близькою частотою.
Словник-довідник музичних термінів
резонатор —
РЕЗОНА́ТОР, а, ч. 1. спец. Пристрій або прилад для відтворення й підсилення акустичних, електричних та ін. коливань. Найпростіший спосіб зробити зал придатним для роботи в режимі природного звучання – надати сцені форми резонатора (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
резонатор —
резона́тор (від лат. resono – звучу у відповідь, відгукуюсь) система (або тіло), прилад, де виникає або може виникнути резонанс.
Словник іншомовних слів Мельничука
резонатор —
РЕЗОНА́ТОР, а, ч. 1. спец. Пристрій або прилад для відтворення і підсилення акустичних, електричних та ін. коливань. Найпростіший спосіб зробити зал придатним для роботи в режимі природного звучання — надати сцені форми резонатора (Наука..
Словник української мови в 11 томах
резонатор —
(лат. — відзвук) Пристрій для поліпшення акустики в споруді.
Архітектура і монументальне мистецтво