реконструкція —
[рекоунструкц'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
реконструкція —
-ї, ж. 1》 Перебудова, переобладнання чого-небудь з метою вдосконалення. 2》 Відтворення, відновлення первісного вигляду чого-небудь за рештками або описами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
реконструкція —
Перебудова, відбудова, див. конструювати
Словник чужослів Павло Штепа
реконструкція —
РЕКОНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Перебудова, переобладнання чого-небудь з метою вдосконалення. Новий цех – лише початок реконструкції заводу (Ю. Шовкопляс); В галузі легкої промисловості, поряд з реконструкцією багатьох підприємств, буде споруджено нові (І.
Словник української мови у 20 томах
реконструкція —
(англ. reconstruction) 1. докорінне переобладнання. 2. перебудова за новими принципами. 3. відтворення за залишками або описами, що залишилися.
Економічний словник
реконструкція —
реконстру́кція (від ре... і лат. constructio – побудова) 1. Докорінна перебудова чого-небудь з метою поліпшення, удосконалення, впорядкування (Р. народного господарства, Р. міста). 2. Відтворення, відновлення чого-небудь за рештками, описами, що збереглися.
Словник іншомовних слів Мельничука
реконструкція —
РЕКОНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Перебудова, переобладнання чого-небудь з метою удосконалення. Новий цех — лише початок реконструкції заводу (Шовк.
Словник української мови в 11 томах
реконструкція —
рос. реконструкция (від ре... і латин. constructio — побудова) — докорінна перебудова, поліпшення, удосконалення або впорядкування міст, селищ, промислових, транспортних та інших об'єктів, окремих будинків тощо...
Eкономічна енциклопедія
реконструкція —
(лат. — назад і будова) 1. Перебудова споруди з метою удосконалення функціональних вирішень відповідно до сучасних вимог. 2. Відновлення вигляду будівлі згідно описам і залишкам, що збереглися (порівн. реставрація).
Архітектура і монументальне мистецтво