реконструкція
РЕКОНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж.
1. Перебудова, переобладнання чого-небудь з метою вдосконалення.
Новий цех – лише початок реконструкції заводу (Ю. Шовкопляс);
В галузі легкої промисловості, поряд з реконструкцією багатьох підприємств, буде споруджено нові (І. Цюпа);
Питання проектування й реконструкції будинків дитячих закладів можуть бути повноцінно розв'язані тільки при спільній участі архітекторів, шкільних гігієністів, педагогів і будівників (з навч. літ.).
2. Відтворення, відновлення первісного вигляду чого-небудь за рештками або описами.
Методика графічної та портретної реконструкції людського обличчя за черепом належить до тієї галузі антропології, яка допомагає не тільки в дослідженні етногенезу, але має також велике значення й для судової медицини (з наук. літ.);
Наша мовна сучасність, і притому розмовно-народна, діалектна, .. здатна подати чимало для реконструкції мовної старовини (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)