Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ремонтер

Ремонте́р, -те́ра; -те́ри, -рів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. ремонтер — ремонте́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ремонтер — -а, ч., іст. Офіцер дореволюційної армії, який займався закуповуванням коней для ремонту (у 4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ремонтер — РЕМОНТЕ́Р, а, ч., заст. Офіцер, який займався закуповуванням коней для ремонту (у 4 знач.). – Чому припустила, щоб він .. заводив знайомства з картярами, ремонтерами, водив дружбу з людьми, які ганьблять ім'я дворянина? (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. ремонтер — РЕМОНТЕ́Р, а, ч. Офіцер дореволюційної армії, який займався закуповуванням коней для ремонту (у 4 знач.). — Чому припустила, щоб він.. заводив знайомства з картярами, ремонтерами, водив дружбу з людьми, які ганьблять ім’я дворянина? (Кочура, Зол.  Словник української мови в 11 томах