ремонтер

РЕМОНТЕ́Р, а, ч. Офіцер дореволюційної армії, який займався закуповуванням коней для ремонту (у 4 знач.).

— Чому припустила, щоб він.. заводив знайомства з картярами, ремонтерами, водив дружбу з людьми, які ганьблять ім’я дворянина? (Кочура, Зол. грамота, 1960, 20);

Тишком, спроквола він розпочав розмову про труднощі роботи ремонтера, якому, мовляв, з одного боку, доводиться пильнувати інтереси держави, а з другого, — не хочеться також скривдити й продавців коней (Добр., Очак. розмир, 1965, 101).

Значення в інших словниках

1. ремонтер — ремонте́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ремонтер — -а, ч., іст. Офіцер дореволюційної армії, який займався закуповуванням коней для ремонту (у 4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ремонтер — РЕМОНТЕ́Р, а, ч., заст. Офіцер, який займався закуповуванням коней для ремонту (у 4 знач.). – Чому припустила, щоб він .. заводив знайомства з картярами, ремонтерами, водив дружбу з людьми, які ганьблять ім'я дворянина? (П.  Словник української мови у 20 томах
4. ремонтер — Ремонте́р, -те́ра; -те́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)