1. Словник української мови в 11 томах

ремонтер

РЕМОНТЕ́Р, а, ч. Офіцер дореволюційної армії, який займався закуповуванням коней для ремонту (у 4 знач.).

— Чому припустила, щоб він.. заводив знайомства з картярами, ремонтерами, водив дружбу з людьми, які ганьблять ім’я дворянина? (Кочура, Зол. грамота, 1960, 20);

Тишком, спроквола він розпочав розмову про труднощі роботи ремонтера, якому, мовляв, з одного боку, доводиться пильнувати інтереси держави, а з другого, — не хочеться також скривдити й продавців коней (Добр., Очак. розмир, 1965, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ремонтер — ремонте́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ремонтер — -а, ч., іст. Офіцер дореволюційної армії, який займався закуповуванням коней для ремонту (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ремонтер — РЕМОНТЕ́Р, а, ч., заст. Офіцер, який займався закуповуванням коней для ремонту (у 4 знач.). – Чому припустила, щоб він .. заводив знайомства з картярами, ремонтерами, водив дружбу з людьми, які ганьблять ім'я дворянина? (П. Словник української мови у 20 томах
  4. ремонтер — Ремонте́р, -те́ра; -те́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)