рента —
ре́нта іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
рента —
-и, ж., спец. Дохід з капіталу, землі або майна, що його власники одержують регулярно, не займаючись підприємницькою діяльністю. Абсолютна рента — форма земельної ренти...
Великий тлумачний словник сучасної мови
рента —
РЕ́НТА, и, ж., екон. Дохід з капіталу, землі або майна, який власники одержують регулярно, не займаючись підприємницькою діяльністю. – Я не буду заробляти, буду жить з ренти (І.
Словник української мови у 20 томах
рента —
(англ. rent) 1. дохід із капіталу, землі або майна, який його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю.
Економічний словник
рента —
ре́нта (нім. Rente, франц. rente, від лат. reddo – повертаю, сплачую) доход з капіталу, землі або майна, що його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю; доход у формі процента...
Словник іншомовних слів Мельничука
рента —
1. дохід із власного капіталу; 2. р. економічна — усяка довготермінова виплата, отримана за використання засобу чи фактора виробництва, що перевищує його альтернативну вартість; 3.
Універсальний словник-енциклопедія
рента —
ДОХІ́Д (ДОХО́Д) (гроші або матеріальні цінності, одержувані в результаті якоїсь діяльності), ДОСТА́ТКИ (ДОСТА́ТОК рідше), СТА́ТКИ (СТА́ТОК рідше), ПРИХІ́Д заст., БАРИ́Ш заст., ПРОФІ́Т зах.; ПРИБУ́ТОК, ЗИСК, ДОРО́БОК діал.
Словник синонімів української мови
рента —
РЕ́НТА, и, ж., спец. Доход з капіталу, землі або майна, який власники одержують регулярно, не займаючись підприємницькою діяльністю. — Я не буду заробляти, буду жить з ренти (Фр.
Словник української мови в 11 томах
рента —
рос. рента (нім. Rente, фр. rente, від латин. reddo — повертаю, оплачую) — 1. Дохід, що отримується власником від використання землі, майна, капіталу без здійснення ним підприємницької діяльності, затрат додаткових зусиль (напр.
Eкономічна енциклопедія