рецептар

Рецепта́р, -ря́; -тарі́, -рі́в

Значення в інших словниках

1. рецептар — рецепта́р іменник чоловічого роду, істота аптекар арх.  Орфографічний словник української мови
2. рецептар — -я, ч., заст. Аптекар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рецептар — РЕЦЕПТА́Р, я́, ч., заст. Аптекар.  Словник української мови у 20 томах
4. рецептар — АПТЕ́КАР (працівник аптеки, що приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки), РЕЦЕПТА́Р заст.; ФАРМАЦЕ́ВТ (працівник аптеки, що виготовляє ліки); ПРОВІ́ЗОР (фармацевт вищої кваліфікації). При багатьох монастирях ще у XVІІ ст.  Словник синонімів української мови
5. рецептар — РЕЦЕПТА́Р, я́, ч., заст. Аптекар.  Словник української мови в 11 томах